Сторінка:Малюнки Тараса Шевченка. 1911.pdf/23

Ця сторінка вичитана

історико-жанрист чистої води. Та тілько се й могло його захоплювати; що ж до значного числа портретів, то читач бачив, через що вони так часто з'являлись — се був заробіток поета… Не малу вагу мають його рисунки зісторичних церков, будівель, руїн, місцевостей і. т. п.; вони почасти теж початок збірання на рідному полі. Про Шевченка, яко про скульптора, ми не можемо висловити наших гадок, бо роботи його не зібрані й досі. Про Шевченка, яко офортиста, ми вже висловились, що він був першим російським офортистом і першим майстром у свій час, і се тим дивовижнійше, що дійшов він до того ступеню сам, — бо совіти чи поради, які йому давав Іордан, могли торкатись хиба лише хімічних процессів травління та ще може способів і техніки друку, щож до самого офорту то маніри роботи Іордана, який різав різцем по міді найскладійшими й наймаруднішими штрихами[1]), ніяк не підходила до голки, якою кожний художник пером може зробити ніби звичайний штриховий малюнок, котрому потім допомагає добавкою витравленіх тонів і не багатьма сухими штрихами. Рембрандт і ніхто більше був учителем Шевченка, найбільше він і переймав його дивовижну офортну техніку і то до найменьших подробиць. Умілостьтю і винайденням Шевченка у офорті, як ми бачили вище, скористувались люде знамениті у своєму фаху.

Костантуємо ж і той безперечний факт, що поет велетень своїм могутнім словом колихнув цілий океан народнього самопочуття, бо народ прийняв його пісні й кохаеться у них, а інтеллігенція проймаеться його вищими духовними ідеалами й запросами і ставить на чолі своїх інституцій його велике ймення, під яким, мов під народньою корогвою, родяться й квітнуть всякі українські товариства (академічні, просвітні, добродійні й инші). Се ймення є щирою втіхою усім скривдженим, всім борцям за щастя свого народу; опріч сього, воно також є й докором усім людожерцям, усім неситим і жорстоким, бо вони здебільшого по своїй нікчемности не можуть витримати проміж себе людей-пророків. Пророки бачуть все і рішучо визначають справжню ціну неправих сучасних їм подій середь громадянства.

Саме істнування таких людей є живим докором злочинству та дикости, а через се проти-громадські сили чи сяк, чи так, а дуже швидко випирають їх або й просто зживають їх зо світа; так воно й сталось з Шевченком.

Ми вже підвели рахунок творчости і працям Шевченка як артиста-маляра, бачимо як впливав і понині впливає він ріжними сторонами свого талану на людність. Так взагалі ведуть нас за собою світові велетні слова і мистецтва. Так зачаровують вони нас своєю духовною, сказатьби, божественною спадщиною, тай нетілько нас, звичайних малих людей, а людей великого все-европейского розуму, світової критики, людей теж великого талану і правдивого художнього смаку. Справді, зауважмо, вже осьде минуло цілих пів-століття, як умер сей, все своє коротке життя люто мордований і тяжко нещасливий чоловік, але ті гадки, які він огненно голосив на весь світ не зважаючи ні на які перешкоди й заборони, все ширяться й ширяться, а цікавість до його славетного ймення проміж всесвітньою людністю все збільшується. Предивне діло ми бачимо: мистецтво, в найширшому розумінню слова, поезія, музика, малярство, скульптура а далі критика, література, наукові, фільософічні досліди, всі вони купчаться й в'ються коло його світлого блискучого талану, мов ті метелики коло світла, в кожному блискучому проміні його вздрівають все нову і нову красу, все нові образи і часто справжні пророчі вислови, які або вже здійснились або на наших очах здійсняються.

О. Сластьон.

  1. Відому свою роботу «Преображеніе» з Рафаеля він різав 15 років! так що від самих спроб вона встигла добре стертись. Авт.