ные и изданные Археографическою комиссиею” (т. I—V, СПб., 1846— 1853). Укладачем та редактором цієї серії був член Петербурзької Археографічної комісії І.Григорович. Кожен том починається передмовою, в якій вказані місця зберігання оригіналів документів, що публікуються, кожен документ має легенду, закінчуються томи примітками. Документи з історії України стосуються феодального і монастирського землеволодіння, історії братств, Берестейської церковної унії, розвитку українських міст та інших питань. Більшість документів було вперше введено в науковий обіг.
С. Павленко
“АКТЫ ЮЖНОЙ И ЗАПАДНОЙ РОССИИ" — збірки документів, переважно з історії України та Білорусі XIV—XVII ст. Повна назва: "Акты, относящиеся истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографическою комиссиею (СПб., 1861—1892). Виходили за редакцією М.Костомарова (т. I—IX, XI, XIII) та Г.Карпова (т. X, XII, XIV, XV). Документи групуються за часом князювання литовських та польських володарів і стосуються різноманітних питань феодального землеволодіння, судочинства, церковної полеміки, Визвольної війни українського народу, періоду Руїни та ін.
С. Павленко
АЛІПІЙ (Алімпій, Олімпій) ПЕЧЕРСЬКИЙ (? - 1114) — давньоруський живописець, ювелір та лікар, чернець Києво-Печерського монастиря. Найвизначнішими його малярними роботами були сім ікон деісусного ряду, написаних для домової церкви невідомої особи. Вони вважались чудодійними, оскільки не згоріли під час пожежі. A. похований у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.
Н. Головата
АЛУШТА — місто обласного підпорядкування в Республіці Крим, розташоване на південному березі півострова. Бере початок у VI ст. 3 побудовою фортеці Алустон візантійським імператором Юстиніаном І. У XIII ст. А. була значною генуезькою колонією. З 1475 владою турків. У 1783 у складі Криму приєднана до Росії. В 1902 отримує статус міста.
Ю. Кокін
АНДРІЄВИЧ Каленик — запорозький отаман (1609—1611). Разом із загоном реєстрових козаків брав участь в облозі Смоленська (1610). Гетьман реєстрових козаків (1624 — 1625). Належав до полонофільської партії, яка виступала за зрівняння в правах української шляхти з польською.
В. Палієнко
АНДРІЄВСЬКИЙ Олексій Олександрович (1845-1902) — історик, археограф, публіцист, педагог, громадський діяч. Закінчив Київський університет, учителював у гімназіях Катеринослава, Одеси, Києва, брав участь у діяльності Одеської і Старої громад. Член Історичного товариства Нестора-Літописця. Співробітничав у "Киевской старине" та інших часописах. З 1896 був директором сирітського дому в Одесі. Засновник Товариства сприяння початковій освіті. А, зібрав і видав ряд цінних матеріалів і наукових праць з історії козацтва, Запорозької Січі, Правобережної України і Києва, нарисів про Т. Шевченка, В.Жуковського, Є.Баратинського.
Г. Стрельський
АНДРІЄВСЬКИЙ Опанас Михайлович (1878—1955) — державний і політичний діяч, учений-правник. Після закінчення (1906) юридичного ліцею в м. Ярославлі деякий час займався науковою працею, згодом адвокатською практикою в Києві, був мировим суддею. Член Української партії соціалістів-самостійників (1917). У 1918 входив до складу Українського Національно-Дер-
