довж 1867-1918. Виникла згідно з компромісною угодою між правлячими колами Австрії та Угорщини у 1867. В адм.-геогр. плані поділялася на дві частини Ціслейтанію (тобто до р.Лейти, по якій раніше проходив фактичний кордон між Австрією та Угорщиною) та Транслейтанію. На 1868 до складу А. У. з українських земель входили Галичина, Буковина, Закарпатська Україна, А. У. була багатонаціональною державою; тут мешкало понад 25 націй та народностей, найчисельніші з яких німці, угорці, чехи, поляки, словаки, хорвати, далматійці. На 1910 українці складали до 8% населення А. У.
Під час Першої світової війни А. У. виступала на боці кайзерівської Німеччини. Події 1917—1919 у Центральній та Східній Європі привели до падіння династії Габсбургів та розпаду А. У. На й місці виникли Австрія, Угорщина, Чехословаччина; частина території увійшла до складу Югославії, Румунії та Польщі. Закарпатська Україна опинилася під владою Праги, Буковина — Бухареста, Галичина Варшави.
О.Машкін
АВТОНОМІЗАЦІЯ РАДЯНСЬКИХ РЕСПУБЛІК — спроба перетворення формально незалежних радянських республік, які виникли після 1917, на автономні республіки Російської Федерації, здійснена у 1922 Й.Сталіним. Це викликало опозицію з боку периферійних керівників (в Україні Х.Раковського). В.Ленін у свою чергу запропонував компромісний варіант, за яким Росія формально мала рівні з іншими незалежними республіками права. Утім пропозиція Леніна не змінювала унітарного характеру нової держави Союзу Радянських Соціалістичних Республік, оскільки, будуючись на засадах т. зв. демократичного централізму, РКП(б) здійснювала свою диктатуру кожній республіці.
С. Кульчицький
АГАПІЙ (Агапіт) ПЕЧЕРСЬКИЙ (? — 1095) — чернець Києво-Печерського монастиря, відомий як і цілитель тяжких захворювань. Лікував за допомогою зілля, яке сам готував, та молитви. Був прозваний Безмідником, оскільки не брав за лікування платні. Похований у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.
Н. Головата
АЗОВСЬКА ГУБЕРНІЯ — адм.-тер. одиниця в Росії у XVIII ст. Створена в 1708 з центром у м. Азові. Охоплювала території сучасних Луганської, Донецької, більшу частину Харківської областей України, Ростовської, Воронезької, Тамбовської областей Російської Федерації. З 1711 губернським центром стало м. Вороніж. У 1725 A.г. перейменована на Воронезьку. Після російсько-турецької війни 1768—1774 знову було створено А.г. з центром в Азові у складі Азовської та Бахмутської провінцій. У 1776 Азовську, Новоросійську, Астраханську та Саратовську губернії об'єднано в генерал-губернаторство. У 1783 Азовську та Новоросійську губернії ліквідовано і створено Катеринославське намісництво.
Ю. Кокін
АЗОВСЬКЕ КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО — створене 1832 з числа козаків Задунайської Січі, які перейшли на бік Росії під час російсько-турецької війни 1828—1829. Першим наказним отаманом війська був Йосип Гладкий — останній кошовий отаман Задунайської Січі, який ініціював цей перехід.
Військо отримало землі на західному боці Азовського моря, між Бердянськом і Маріуполем, і заснувало дві станиці — Микільську і Покровську. Згодом до війська було прилучено Петрівський Посад і село Новоспасівське.
В мирний час команди азовських козаків на баркасах відбували берегову службу вздовж східних берегів
