сько, як провадити бій, як облягати з користю для себе фортеці. Філопомена, володаря Ахайців, між іншим, хвалили історики найбільше за те, що в час миру він ні про що не думав як тільки про способи, як вести війну. А коли був у полі з приятелями, тоді часто зупинявся і питався: якби ворог був на оттому горбі, а ми знаходилися б оттут із нашим військом, то хто б із нас мав корисніше становище? Як безпечно можна б піти ворогові назустріч, зберігаючи лад у рядах? А якби ми хотіли відступати, то як ми могли б робити? Якби вони відступали, то як ми мали б їх переслідувати? Так ідучи, подавав їм усі випадки, які можуть притрапитися у війні; вислухував їх думки, висловлював свою, аргументуючи її так, що завдяки цим безнастанним дискусіям, коли провадив військо, не міг йому ніколи притрапитися ніякий випадок, на який не мав би рятунку. А щодо вправи думки, володар мусить читати історію, роздумувати над ділами визначних людей; уважати як вони вели себе на війні, розсліджувати причини їх перемог і поразок, щоб могти оминути останні і здобути перші; а надусе робити так, як колись робили великі люди, які наслідували когось із славних і звеличених в історії, роблючи своїм дороговказом їх діла і поступки, як це оповідають про Олександра Великого, що наслідував Ахілла, про Цезаря, що наслідував Олександра, або про Сципіона, що наслідував Кира. Як хтонебудь прочитає про життя Кира,
Сторінка:Макіявеллі Н. Господар (Нью-Йорк, 1976).djvu/95
Цю сторінку схвалено
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/22/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%96%D1%8F%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%96_%D0%9D._%D0%93%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80_%28%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA%2C_1976%29.djvu/page95-1024px-%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%96%D1%8F%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%96_%D0%9D._%D0%93%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80_%28%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA%2C_1976%29.djvu.jpg)