Володар не повинен про ніщо інше піклуватися, про ніщо інше думати, ні нічим іншим займатися, як лише воєнним ділом, його організацією і військовою дисципліною. Бо це єдине ремесло, якого вимагається від того, хто приказує. А має воно велике значіння, бо підтримує не тільки тих, що вродилися володарями, а часто помагає й приватним особам діпняти цього високого становища. І навпаки, бачимо, що коли володарі більше думали про втіхи й забави, аніж про зброю, тоді губили свою державу. Першою причиною, через яку ти згубиш її, є та, що ти занедбуєш воєнне ремесло; натомість, способом здобути державу є досконала вправність у цім ремеслі. Франческо Сфорца тому, що був узброєний, став із звичайної людини дукою Міляна. А його сини, тому, що оминали воєнні труди й невигоди, з дуків зійшли на приватних людей. Бо між усякими іншими лихами, які спадуть на тебе тому, що ти є безборонний, є ще й те, що тобою починають гордити. А це є одна з тих ганьб, яких володар мусить вистерігатися, про що скажу нижче. Бо між узброєним і обеззброєним немає ніякого порівняння. І сам розум не хоче, щоб той, що є узброєний добровільно корився обеззброєному; ані, щоб обеззброєний почувався
Сторінка:Макіявеллі Н. Господар (Нью-Йорк, 1976).djvu/93
Цю сторінку схвалено
XIV.
ПРО ТЕ, ЩО НАЛЕЖИТЬ ВОЛОДАРЕВІ РОБИТИ В ДІЛЯНЦІ ВІЙСЬКОВОСТІ
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/22/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%96%D1%8F%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%96_%D0%9D._%D0%93%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80_%28%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA%2C_1976%29.djvu/page93-1024px-%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%96%D1%8F%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%96_%D0%9D._%D0%93%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80_%28%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA%2C_1976%29.djvu.jpg)