Сторінка:Макіявеллі Н. Господар (Нью-Йорк, 1976).djvu/89

не їх. Фльорентійці, обезброєні, привели десять тисяч французів, щоб здобути Пізу, чим стягли на себе більше лиха, ніж його колинебудь передше зазнали. Візантійський цісар, щоби поставити опір своїм сусідам, кинув до Греції десять тисяч турків, які, по скінченні війни, не захотіли вступитися відтіля. Це стало початком грецької неволі під бусурменом. Отож, той, хто рішив ніколи не перемагати, хай користується цим військом, яке є ще небезпечніше, як наємне, бо в нім певна його руїна. Це військо, добре здисципліноване, завсіди готове слухати не тебе, а іншого. Щоб тобі пошкодити, наємне військо, хоч і переможно вийшло з бою, потребує більше часу і кращої нагоди, бо воно не творить цілости, а крім того ти ж його найняв і оплачуєш. А той ґенерал, якого ти зробив начальником, не може так швидко добути стільки впливу, щоб тобі пошкодив; одним словом: у наемному війську найнєбезпечніші лінощі і ледачість у бою, у помічному — мужність. Тому, мудрий володар завсіди оминав ці війська і спирався на власному: волів програти з своїм, ніж виграти з чужими, бо був тієї думки, що не є правдива перемога, яку здобувається зброєю чужих. Я ніколи не перестану згадувати дуку Чезаре Борджя і його чини. Він увійшов у Романью при помочі помічного війська, ведучи туди французьке. Цим військом зайняв Імолю і Форлі. Але тому, що таке війське не видалося йому певним, то волів наємне, уважа-