Мені здається, що не можна поминути двох способів, якими приватна людина доходить до влади, — а яких не можна приписати ні щастю, ні спритові, — хоч про один із тих способів можна б обширніше говорити там, де буде мова про республику. А ці два способи такі: коли доходиться володарства шляхом злочинним і ганебним або коли приватна людина при помочі інших громадян стає володарем своєї батьківщини. Говорючи про перший спосіб, пояснюю його двома прикладами: один старинний, другий сучасний. Не буду входити в оцінку вартости цих прикладів, бо думаю, що вони вистачать тому, хто буде примушений у потребі їх наслідувати. Сицилійський Агатокл не лише з приватної людини, але з низького і подлого стану, став королем Сиракуз. Був він син гончаря. І завсіди, на всіх щаблях своєї карієри вів злочинне життя. Та свої злочини єднав із такою відвагою духа й тіла, що, вступивши до війська, від ступня до ступня дійшов до того, що став претором Сиракузи. Укріпившися на цьому становищі, постановив собі стати володарем і насильно й без зобовязань до інших держати те, що йому було признане зовсім добровільно. В цих своїх намірах порозумівся з картагінцем Гамількаром, що
Сторінка:Макіявеллі Н. Господар (Нью-Йорк, 1976).djvu/65
Цю сторінку схвалено
VIII.
ПРО ТИХ, ЩО ЗЛОЧИНОМ ДІЙШЛИ ДО ВОЛОДАРСТВА
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/22/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%96%D1%8F%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%96_%D0%9D._%D0%93%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80_%28%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA%2C_1976%29.djvu/page65-1024px-%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%96%D1%8F%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%96_%D0%9D._%D0%93%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80_%28%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA%2C_1976%29.djvu.jpg)