Хай ніхто не дивується, що я, говорячи про нові володарства, про володаря і про державу, наводжу найславніші приклади. Бо майже завсіди люди йдуть шляхами, що їх проклали інші й у своїх ділах наслідують інших; хоч і не можемо докладно триматися тих шляхів, ані осягнути досконалости тих, яких наслідуємо, то все ж таки, розсудлива людина мусить завсіди йти слідами тих великих людей, які є гідні того, щоб їх наслідувати; щоб, як не дорівняти їм, то бодай хоч у дечім наблизитися до них. Таке саме роблять мудрі лучники. Як бачать, що ціль за далека, а знають як далеко і з якою силою несе їх лук, то міряють багато вище, ніж сама ціль. Не на те, щоб стрілою осягнути ту височину, а на те, щоб, міряючи вище, потрапити в саму ціль. Отож, кажу, володарства зовсім нові, де є новий володар, більше чи менше важко удержати, в залежності від більшої чи меншої відваги того, хто здобуває їх. Тому, як хтось із приватної людини стає володарем, а стається це або завдяки його відвазі, або щастю, то одна чи друга з тих двох причин помагають побороти бодай частинно багато перепон. Проте, хто менше вірив щастю, той держався довше; легше вдержатися ще й тому
Сторінка:Макіявеллі Н. Господар (Нью-Йорк, 1976).djvu/51
Цю сторінку схвалено
VI.
ПРО НОВІ ВОЛОДАРСТВА, ЯКІ ТРЕБА ЗДОБУВАТИ ВЛАСНОЮ ЗБРОЄЮ І ВІДВАГОЮ
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/22/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%96%D1%8F%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%96_%D0%9D._%D0%93%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80_%28%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA%2C_1976%29.djvu/page51-1024px-%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%96%D1%8F%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%96_%D0%9D._%D0%93%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80_%28%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA%2C_1976%29.djvu.jpg)