перемога і розгром, олтар і порох, велич і впокорення деспотів, диктаторів і тиранів були і є перемогою та розгромом Макіявеллія”, — сказав один із істориків.
Йдеться про філософа Ніккольо Макіявелія: де він пропадав у своїй юності? Бо 19 червня 1498 відразу виринає він як канцлєр Республики своєї Фльоренції, мавши 29 років життя. А де був, що робив до 1498 р.? Історики нипали, нишпорили по архівах, метикували і один із них, по довгих шуканнях, признався: „…перші роки Макіявеллія є, а може й залишаться на завсіди огорнені темрявою”. Та ось, правник Доменіко Маффеї несподівано видав свою працю під заг.: „Молодий Макіявеллі банкир із Берто Берті в Римі”. Автор цієї праці ревно порився в таємних архівах: Ватикану, Архибратства при Сан Джіованні фльорентійців у Римі, у державному банку у Фльоренції й дійшов до щасливого висліду: в роках панування Сикста IV, Іннокентія VIII, Олександра VI, у Римі було багато фльорентійських банкирів, а між ними найвизнатніший Берто Берті. І саме в цього банкира Макіявеллі — замість студіювати на університеті — працював як урядовець, а від 1493 р. як скарбник. Словом, Д. Маффеєві вдалося вияснити тайну десяти років молодости Н. Макіявеллія.
