еспанці, завдяки своїй звинності і своїм щитам, продерлися проміж німецькі списи між ряди противника, без небезпеки для себе разили ворога, який не міг їм нічого зробити. І якби не кіннота, яка вдарила на еспанців, були б у пень винищили німців. Тож, знаючи вади однієї й другої піхоти, можна створити нову, яка витримала б напір кінноти і не мала б страху перед піхотою. А щоб це зробити, не треба творити нового війська, тільки змінити улад існуючого. Тим, а не чим іншим новий володар придбає собі повагу і могутність. Тому й не треба пропустити цієї нагоди, щоб Італія по стількох роках, нарешті побачила появу свого спасителя. Не можу висловити з якою любовю прийняли б його у тих краях, які терпіли від цього чужинецького заливу; з якою жадобою помсти, з якою гарячою вірою, з якою любовю, з якими сльозами. Які брами зачинилися б перед ним? Який нарід відмовив би йому послуху? Яка зависть могла б йому протиставитися? Який Італієць відмовив би йому відданости? Кожному остогидло це панування варварів. Хай же ваш Рід візьметься за це завдання з такою відвагою і з такою надією, з якими надходиться до справедливого діла. Щоби під його прапорами батьківщина стала шляхетною, щоби під його опікою здійснилися слова Петрарки:
Сторінка:Макіявеллі Н. Господар (Нью-Йорк, 1976).djvu/149
Цю сторінку схвалено