приятелів, які в лихій годині не помагають; той же, що програв, не прийме тебе за те, що не хотів ти зо зброєю у руках злучити з його фортуною твою. Антіох увійшов був у Грецію, на заклик Етолійців, щоби прогнати звідти Римлян. Він післав послів до Ахейців, які були приятелями Римлян, щоб намовити їх бути невтральними. А, з другого боку, Римляни переконали їх, щоб збройно виступили по їх боці. Ця справа пішла на раду Ахейців, на якій посол Антіоха переконував їх, щоб ізберігали невтральність. Тоді римський посол відповів: щодо тих, які радять, що найкраще і найкорисніше вашій державі не мішатися у нашу війну, то, саме в цьому випадку, справа мається зовсім навпаки, бо, не вмішуючися у війну, ви без ласки і без чести станете здобиччю переможця. І завсіди буде так, що той, хто не є тобі приязний, вимагатиме від тебе невтральности, а той, хто є тобі приязний, старатиметься, щоб ти виступив збройно. Нерішучі володарі, щоб оминути найближчі небезпеки, переважно вибирають невтральність і переважно закінчують руїною. Але коли володар стає сміло по одній стороні і коли той, по стороні якого станув, переможе, тоді який би могутній він і не був і якби ти не був відданий на його ласку, буде супроти тебе зобовязаний і приязно настроєний. Бо й люди ніколи не є але такі нечесні, щоб тебе хотіли згнобити такою безприкладною невдячністю. Врешті, перемоги ніколи не бувають такі рішучі,
Сторінка:Макіявеллі Н. Господар (Нью-Йорк, 1976).djvu/131
Цю сторінку схвалено