немов свого наслідного пана. Та вертаючися до речі, кажу, що хто розважить над вище сказаним, побачить, що або ненависть, або погорда були причиною загибелі вище названих імператорів; пізнає, чому воно так сталося, що хоч частина їх поступала в один спосіб, а частина зовсім навпаки, то все таки і з однієї, і з другої частини одні доходили до щасливого, а другі до нещасливого кінця. Бо ж Пертінаксові й Олександрові, що були новими володарями, було шкідливе наслідувати Марка, що був наслідним володарем. Так само й Каракалля, Комод і Максимін: для них було згубне наслідувати Севера, бо не мали такої сили духа, щоб могли йти його слідами. Тому, новий володар у володарстві не може наслідувати чинів Марка, не є для нього конечно наслідувати й Севера. Але повинен узяти від Севера ті прикмети, що йому необхідні для оснування своєї держави, а від Марка ті, які потрібні для скріплення існування і слави держави вже утвердженої у своїх основах.
Сторінка:Макіявеллі Н. Господар (Нью-Йорк, 1976).djvu/122
Цю сторінку схвалено
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/22/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%96%D1%8F%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%96_%D0%9D._%D0%93%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80_%28%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA%2C_1976%29.djvu/page122-1024px-%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%96%D1%8F%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%96_%D0%9D._%D0%93%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80_%28%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA%2C_1976%29.djvu.jpg)