вдачу Максиміна. Це була постать надзвичайно войовнича. Війська, знуджені розніжненою безчинністю за Олександра, про якого я вже говорив, вибрали по його смерти імператором Максиміна. Та він не тримав довго влади, бо дві речі зробили його зненавидженим і погорджуваним. Перше, що походив із дуже низького стану, пас вівці у Тракії — про що всі знали й кожен відчував до нього велику погорду; друге, що, ставши цісарем, він гаявся з прибуттям до Риму щоб перебрати імператорську владу, а наказав своїм префектам у Римі й у кількох інших місцях доконати страшних жорстокостей, а це стягнуло на нього славу дуже жорстокої людини. Дійшло до того, що коли всі були обурені на нього за низькість його походження, а з другого боку — страх перед його жорстокістю викликав ненависть до нього, тоді, найперше Африка, а потім сенат із усім народом римським, змовилися проти нього. До них приєдналося і його власне військо, яке облягало тоді Аквілею; натрапивши на труднощі в облозі, озлоблене на нього за його жорстокости, побачивши скільки він має ворогів, стратило страх перед ним і замордувало його. Я не хочу розводитися ні про Геліогабаля, ні про Макрина, ні про Юліяна, які тому, що були тільки погорджувані, швидко кінчили своє володарювання. Лиш на закінчення сказаного, додам: сучасні володарі, правлячи державою, не мають великої потреби дуже задовольняти бажання вій-
Сторінка:Макіявеллі Н. Господар (Нью-Йорк, 1976).djvu/120
Цю сторінку схвалено
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/22/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%96%D1%8F%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%96_%D0%9D._%D0%93%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80_%28%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA%2C_1976%29.djvu/page120-1024px-%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%96%D1%8F%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%96_%D0%9D._%D0%93%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80_%28%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA%2C_1976%29.djvu.jpg)