військові, вони не гребували ніякого рода кривдою, яку тільки могли зробити народові. Й усі вони, крім Севера, мали сумний кінець. Бо Север своїми духовими прикметами здобув собі приязнь війська, і хоч на народ накладав тягарі, то міг щасливо володарити. Ті його прикмети викликали до нього подив і серед іздивованого і приголомшеного народу, і серед задоволеного війська, що поважало його. А тому, що його чини, як на нового володаря, були великі, то я хочу коротко показати, як знаменито вмів він прибирати натуру то лиса, то льва; натури, які, як я казав вище, мусить наслідувати володар. Пізнавшися на нездарности імператора Юліяна, Север переконав своє військо, яким проводив у Славонії, що було б добре піти на Рим і помститися за смерть Пертінакса, який погиб із рук імператорської ґвардії. І під цією покришкою, не виявляючи своїх намірів бути володарем, рушив із військом на Рим. І прибув у Італію швидше, ніж там дізналися про його вимарш. Коли прибув у Рим, і коли вбито Юліяна, тоді переляканий сенат вибрав його імператором. По такім початку, щоб стати володарем усієї держави, мав Север побороти ще дві труднощі: одну в Азії, де Ніґр, вожд азійських військ, проголосив себе імператором; другу на Заході, де Альбін теж прагнув того самого. Уважаючи небезпечним виявити себе ворогом обох, Север постановив напасти на Ніґра і дурити Альбіна. До цього останнього Се-
Сторінка:Макіявеллі Н. Господар (Нью-Йорк, 1976).djvu/117
Цю сторінку схвалено
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/22/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%96%D1%8F%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%96_%D0%9D._%D0%93%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80_%28%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA%2C_1976%29.djvu/page117-1024px-%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%96%D1%8F%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%96_%D0%9D._%D0%93%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80_%28%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA%2C_1976%29.djvu.jpg)