тати багато уваги на змови, коли народ прихильний до нього. Але коли народ відноситься до нього ворожо й ненавидить його, тоді мусить боятися усього й усіх. Добре впорядковані держави і мудрі володарі дуже пильно дбали за те, щоб можніх не доводити до розпуки, а народ здоволити, щоб завсіди почувався добре. Це є одно з найважливіших річей, які володар мусить знати. Між сучасними королівствами, які є добре впорядковані й мають добрий уряд, треба назвати королівство Франції. Є там безліч добрих установ, на яких опирається свобода і безпека короля. Між тими установами перша це пар ля мент із своїм авторитетом. Бо той, що впорядкував те королівство, знав амбіцію можніх і їх задиркуватість та думав, що треба конечно всадити їм в уста уздечку, щоб їх вгамувати; та з другого боку, знаючи зроджену зо страху ненависть загалу до можніх, хотів і їх забезпечити перед нею; він, усе ж таки, не хотів, щоб головною турботою короля було розвязувати ці суперечки. Тому, щоб не виставляти короля на прикрости, які міг би мати з можніми, попираючи народ і з народом, попираючи можніх, — установив третього суддю, який без волі короля утихомирював би можніх і попирав менших. Не могло бути устрою кращого, ні розумнішого, ні кращої забезпеки короля і королівства. З цього можна витягнути ще й цю важливу заувагу: володарі повинні іншим поручати справи трудні і клопітливі, а собі
Сторінка:Макіявеллі Н. Господар (Нью-Йорк, 1976).djvu/113
Цю сторінку схвалено
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/22/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%96%D1%8F%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%96_%D0%9D._%D0%93%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80_%28%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA%2C_1976%29.djvu/page113-1024px-%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%96%D1%8F%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%96_%D0%9D._%D0%93%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80_%28%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA%2C_1976%29.djvu.jpg)