Сторінка:Макіявеллі Н. Господар (Нью-Йорк, 1976).djvu/105

Цю сторінку схвалено

тільки своїх часів, а й усіх віків, куди тільки сягає наша память, — якого війська збунтувалися в Еспанії. Це сталося не через що інше, як через його велику поблажливість, яка дала його воякам більше волі, ніж це годилося з військовою дисципліною. За це Фабій Максім у сенаті докоряв йому, обвинюючи за те, що розклав римське військо. Коли один із старшин Сципіона винищив Локрійців, тоді Сципіон не покарав його за те, ані помстив Локрійців, саме завдяки своїй лагідній вдачі. Так, що один сенатор, боронив його аргументом, що Сципіон належить до людей, які краще вміють самі не помилятися, ніж направляти помилки інших. Згодом, ця вдача була би пошкодила імені і славі Сципіона, коли б із такою вдачею він став при кермі держави. Але тому, що він перебував під приказами сенату, то ця його відємна прикмета не тільки залишилася незауваженою, а ще й пішла йому на славу. На закінчення, повертаючи до теми: що ліпше бути — страшним чи любленим, скажу: тому, що люди люблять коли їм це до вподоби, а бояться, коли подобається володареві, то й мудрий володар повинен опиратися на тому, що залежить од нього, а не од інших: мусить лиш старатися, як уже сказав я, оминути ненависть.