І все ж таки Раз на рік Зі скреготом стають машини І на вулиці ріг Виходять їх душі З крови, з металу, з резини, Під кулемети, В куль закипілу зграю Ідуть спокійні й безсмертні За Леніна, За Сакко й Ванцетті, За зелений май умерти.
1928
