Сторінка:Майк Йогансен. Як будується оповідання (1928).djvu/54

Цю сторінку схвалено

Мабуть неясна згадка про її повсякчасне специфічне оточення наштовхнула дочку начальника тюрми на думку, як вона, зачервонівшись, обірвала шворку й сказала ясним голосом, коли пляшка розбилась на гамуз: „Я даю тобі ім'я „Червоний Вартовий“. Ти будеш стерегти й вартувати і крізь бурю й туман остерігатимеш кораблі від смертних скель. Ми ставимо тебе, щоб ти виконував цю повинність!“

Для експромтної промови це було дуже елегантно сказано і, привітаючи коротенький спіч, голосне ура вихопилось із сотень здорових моряцьких горлянок, лунаючи вдаль і вшир.

РОЗДІЛ II

Тим часом над ними в тюрмі, над якою суверенно царював її батько, у камері засуджених сидів чоловік, чекаючи смерти. Його привела з глибу суходолу чорна поліція після довгої гонитви по дикій країні, де Велике Торфяне Болото підступає аж до підніжжя Базальтових Скель.

„Комбо“[1] Картер, узиваний так за свій звичай товаришувати з чорними і навіть перебувати довший час членом якогось племени, був ще зовсім молодий чоловік: йому не було й двадцяти трьох літ. Він народився в одному з пограничних районів суходолу і ще хлопцем почав свою кар'єру з того, що вславився, як досвідчений конокрад.

Потім він з ватагою пройдисвітів „жили з охоти“, як вони це взивали, тоб-то крали скот і гнали продавати на Південь. Але що ця робота здавалася такому

  1. Комбо — прозвисько чорних австралійців.