М. Хвильовий в оповіданні „Свиня“. Там виписка грає просто як дієва особа в силу своєї символістичної трактовки її автором; вона грає там не тільки як матеріял, а й як форма (цитата).
Оголення техніки (обнажение приема)
Новелістична техніка (збудування фабули, умотивування розвязки натяжками то-що) має цілком певне завдання: дати максимум напруження при читанні. Отже це не іграшки і не добра воля авторова, а конечна потреба.
В той момент, коли письменницька техніка вже не встигає вганятися за новими вимогами життя, письменник-новатор одкриває цю техніку публіці. Як фокусник престидижитатор, по закінченні сеансу, показує, яким чином він добував із свого носа крашанки, так письменник, оголяючи прийоми, та роздягаючи техніку показує читачеві її старі кості, щоб йому захотілось иншої.
Нема чого й казати, отаке розкриття фокусів варто влаштовувати лише тоді, коли якісь фокуси, якась техніка справді були. Коли-ж отак оголяти прийом починає якийсь новачок, що сам про техніку немає достатньої уяви, (не те, щоб нею добре володіти), то буває дуже смішно, а по-декуди навіть сумно. Більш того, коли ціла література, ще не оволодівши технікою, кидається її розкривати перед читачем, то він бачить дуже смішну… і дуже сумну картину. В усякім разі для молодого письменника таке діло скидається на самогубство.
Типи в літературі
Перейдімо тепер до цікавого питання про типи. Учителі словесности найбільше похвалюють письменників за те, що вони дають типи, типові образи, що потім „вічно живуть у сердцях людей“. Що правда їм тута-ж
