сказав Сава, показуючи на чай. — «Йла да идием, (кушайте), — сказав Сава до нас, показуючи на милина — тонко викачане з сиром смажене тісто.
— І я багато міг мати жінок. Був я здоровий хлопець і вродливий, і дівчата до мене горнулися охоче. Один тільки раз я взяв дівчину в клуні і небагато мав з того радости. Любиш як крадеш, любиш і боїшся.
Нема краще, як своя жінка. Спокійна любов — спокійний сон.
— Тепер я не наймит. Я хазяїн і я мисливець. Багато зайців перебив я на своїм віку, а он і пушката моя (рушниця). Нею я за цей місяць сорок два убив зайчики.
— Як націлю, — сказав болгарин Сава, — так і мотону зайчика. Не втече.
Після цих слів болгарина Сава ми вдягли шапки й пішли обідати в Коларівську їдальнь. Коларівська їдальня знаменита на ввесь район тим, що в ній дають м'ясо, багато м'яса, скільки охота м'яса і м'ясо те заяче. Зайців постачають Сава і Дацюк. Про Дацюка циркулюють леґенди: розповідають, що він раз за дві години убив чотирнадцять зайців, іншим разом дванадцять і т. д. Зайців приймають по вісімдесят копійок за кілограм. Завідувач їдальні має в льоху триста обідраних зайців. Зайці висять у льоху й смердять. Зав їдальні перестає приймати зайців. На сніданок, на обід, на вечерю видють зайців.
На смак коларівський заєь, приготовлений по методі зава їдальні, нагадує найбільш розварений солоний віхоть.
У хаті председател на соз Боба жив технік Дацюк і в цій хаті ми полягали на ніч. Лігли на подертий сінник долі, я побалакав трішки з пречесим отцем Чарлзом Кінгзлі, потім одіпхнув його легенько й заплющив стомлені очі. З найглибших надр моєї душі дгикнувся заєць. Дацюк загасив лямпу, у вікно синя гляула ніч і розкрила дитячу книгу спогадів.
17
