об'явлено мобілізацію. Добрі коні враз подешевшали, а погані подорожчали.
Я все таки радив би повиганяти з відділів пропаґанди всіх поетів.
Окроме коней, і інші речі бувають дешеві в Херсоні. У кондиторській на якійсь з вулиць є пиріжні по шість копійок за штуку і дуже хороші, а хтось з учасників делеґації привіз із Херсону прекрасний сюрчок, на якому можна висвистувати дуже голосно й пронизливо, і заплатив за той сюрчок одну копійку.
Тепер він ходить з цим сюрчком у роті по Харкову і створює сенсацію серед нервозних і неврастенічних столичан.
До речі, це не я. Я терпіти не можу вуличних скандалів. Ще більше, я не переношу хатніх скандалів. У мене темперамент строго філософічний. Каюся, я не вбачаю ніякої втіхи для себе навіть у тому, щоб потайки загасити сусідів примус або вилити помиї в його цеберко для чистої води, або обкаляти свого товариша по пролетарській літературі всяким брудом у рецензії.
Ах, любі мої товариші! Я знову мушу повернутися до свого прізвища: боюся я, щоб воно не попсувало читачам вражіння від цієї книги. Я написав уже багато такого, що люди вважатимуть за лестощі і фалшування. Я написав уже, як євреї навчаються хазяйнувати, як вони орендують навіть землю у сусідніх селян і обробляють її, як вони стають добрими хліборобами, як звикають до них наші дядьки. Я написав усе це, і мені доведеться написати ще.
Так от, я не єврей. Мій батько, поки жив на світі, був стопроцентний німець, а може трішечки і лотиш; коли ж він умер, то перестав бути і німцем, і лотишем, а став звичайнісіньким небіжчиком. Моя мати походить з старобільських козаків. Я — не єврей. Затямте це собі і читайте далі.
Ми вже думали з Маном, що й по херсонських колоніях нам доведеться їздити двома кінськими силами, що такі дешеві в Херсоні, коли немає дощу. Машин немає — по-
169
