коли треба його спереду підкрутити ручкою. Підкрутять і поїдуть, підкрутять і поїдуть.
Отак воно приблизно і з українізацією в місті Никополі і з євреїзацією в єврейських колоніях. Не підкрутиш — не поїдеш.
Я почуваю, що про українізацію вже досить. І слово воно якесь чудне — щось на штиб італізації італійців або германізації німців. Я думаю, я краще розповів про євреїзацію.
І це, сказати б, слово чуднувате, не без того. Все ж таки доведеться поговорити й про це в належнім місці.
Отже тепер у делеґації зосталося двоє: Ман і я, і поїхали ми втрьох з аґрономом Аґро-Джойнту по криворізьких колонках, на екіпажі в дві конячих сили, упряжених у дишель.
Не те щоб Аґро-Джойнт не мав машини, як ЄКО. Є в Аґро-Джойнту дві машини Додж, та вони виїхали назустріч непоспішливій делеґації.
Аґро-Джойнт працює довше, ніж ЄКО, — це пожертви американських капіталістів. Але дають вони поселенцям приблизно той самий кредит, що й ЄКО, тільки беруть не три, а два проценти річні та ще садовлять поселенцям виноград. І доми вони попереду будували більші — дві кімнаті і все інше, а тепер перейшли на те, що й ЄКО.
Присілок «Полтавці», що складає третю частину об'єднаного селища «Ларине», можна здаля взяти за німецьку колонію. Доми акуратно вибілені, навколо огорожа з колючого дроту, понасаджувані зелені садки, виноградники.
Так — здаля, а зблизу таке селище теж можна почислити за німецьку колонію. На вікнах біленькі завіси, десь із хати дуже одгонить олійною фарбою — там фарбують дерев'яну підлогу. Сказати правду, не при Мані будь написано, і мова схожа. Німці-колоністи, леле, теж пересипають мову коли українським, а коли й російським словом. Германізація колоністів спішно потрібна, а граматика німецького поселенця ще куди цікавіша й екзотичніша, ніж граматика українського службовця.
Цей самий дядько, що дивиться просто в мій f:4,5 анастигмат, трошки звощикує. Тим то він і фарбує свою під-
155
