Сторінка:Майк Йогансен. Під парусом на дубі (1933).djvu/90

Де в борознах сплився зелений лиман
Із синьою хвилею моря.

Та борозни глибше заорює вітер
Жене в буржуазні краї тремонтана,
Хитає шаланди, напружує сіті
Збиває з зеленої гряні лимана.

Спускай топселі! Керуй у вітер
Варуйся хлопці! На рифи бери!
Ще зима у воді. Ще зима на світі
Ще навіть не провесна. Ще не апріль.

Налетів бурхайло і пінна бруя
Шумує під прову, біжить у борінній
Путі, як плуг у чорних полях,
Зарипіли стерна в холодній піні.

У море! Вперед! Нема вороття!
Летять мартини за неба двері
Від неба й до неба бурхайла стяг,
Чим далі і далі блигомий берег.

Блигомий берег потоп у бруї,
Над борт, вище борту бурують хвилі,
Чорніють неба кренні краї
І стали сторч і небо укрили.

Ламає реї лихий борвій
Шаланди шалаються, як старці —
— Спускай шпринтовий! Шматай! Рви!
— Клівер! Клівер держи у руці!