Ідемо на веслах. Не те, щоб рибалки йшли на веслах, а ми щоб сиділи на оксамитних подушках. Чергувалися коло весел і от через що не всяк потрапляє в гущу рибальських промислів.
Іти на шаланді на веслах — справа невесела. Є багато на Україні весел і способів пливти веслом. Є три способи пливти одним веслом. Найлегший — це спосіб моїх слобожанських дідів — сидячи на кормі по-турецькому, дід швидко загрібає праворуч два–три рази, хутенько переносить весло ліворуч і так само швидко загрібає два–три рази. Човен пише ламану лінію уздовж берега, з весла ллється вода в човен, підпливає під дідів зад, дід спиняється, закурює і вихлюпує воду.
Є дніпрянський спосіб іхати одним веслом, не переносячи його через човен. Власне, є два такі способи. Початківці, загрібши веслом, спиняють його на мить і, гальмуючи, вирівнюють човен. Так можна пливти тільки тиховодцям і не проти вітру.
Правильний наддніпрянський спосіб — це гребти вивертаючи весло, — воно працює тоді як пропелер пароплава. Удар і весло, вивернуте, застигає в повітрі — вода стікає з горизонтально повернутого пера. У точно такому ж ритмі удар і знов з вивернутого весла тихо спадає вода. Цим способом можна бігти швидко, далеко, проти води, проти вітру і хвилі. Але
