Сторінка:Майк Йогансен. Пролог до Комуни (1924).djvu/7
Цю сторінку схвалено
ПРОЛЕТАРСЬКА ВЕСНА
Я не люблю тебе, ненавиджу, беркуте!
Франко.
Ой над стогами стоголосом зграя заграла
В дерево дзвоном зеленим ударила мить
Мало тобі, моє серце, цієї зграї, замало?
Грають нові й нові, грають на захід і схід. Грай, зграє, грай, Край, краї, вкрай, Грай, зграє, грай! Хай неосяжну ріллю недоорюють рала
Хай під корінням залізо незбуджене спить
Чуєш, стоголосом радісна зграя заграла
В дерево дзвоном зеленим ударила мить.