Цю сторінку схвалено
III
Коли з забутих заводів, Від димних домен,
Із рудень, урубаних в ґрунт,
На хмарні гори
З громом
Вийшов робочий гурт
І за погаслі очі сухітних дітей,
За панські ночі селянських жінок,
За проституток,
За віковічні муки,
За тисячолітній стогін
Уразив пана у серце,
То в перший
Після мільйонів разів,
Знову у перший
І в передостанній раз
Була
Революція.
IV
Коли на землі Комуна Й сумирного вечора
З верхів'я
Гірних гаїв,
Як всесвітові струни,
Люди линуть далеко
За обрій землі,
76
