Цю сторінку схвалено
МІСЯЦЬ
Богам і білим — кінець.
В перелогах у поле
Лягла перевтомлена ніч,
Місяць розсипав соли
— Регочеться дурень двосічний.
О, як люто заздрить людині
На небі мрець голомозий,
В море мертве і синє
Зануривсь у дикій тривозі.
Дотанцьовує білий блазень
Уночі танець останній,
Сіє сіль, суятиться і казиться…
— За горами бреде світання.
1921
23
