Тихий бог
Курій
У синім морі мрії
Острови хмарки
За край тривог
З цигарки.
„Серед дорог
Голодний, мокрий плину,
Як Сагайдачний
На Вкраїну,
Козак вчорашній,
Інок нині.
І лісом, ледве дим зотліє,
Багаття сиві, сині мрії —
Що сміх дівочий там у полі,
„Як любі очі — у недолі“.
Летять, летять
Слова сереброкрилі
На сіножать без ліку білих лілій.
Курій і бог
Збираю незчисленні
