День наздоганяв ніч,
Ніч відставала від дня.
Цех обточував Річ
— Водяного серце коня.
Кіловат десять тисяч гнав
В ґенераторний аґреґат
Порогів горяних лав
Вернути силу назад.
Обід. Сон. Любов
Віддавала молодь в мотор.
Ні один з них не відійшов —
Їх було як один — сто.
Статор у спробній стоїть,
Недвижно ротор застиг у серці.
Мотор змонтовано. Одна мить,
Остання мить, що мотор мертвий.
Дано контакт. І загув струм
Кіловат кожен — робоча струна,
Десять тисяч таких струн
Вигравають у серці — такого коня.
Та що за звук? Харчать груди,
Навоїв узду ротор рве.
Як уражені громом заскніли люди.
За навоєм навій зриває і рве.
