Гудуть залізні ферми естокад, І на пісочок у дитячі форми Кошмарний хобот обережно лізе. То молочком чавунним напуває Спітніла домна свої любі діти, Сопе й парує Черево таємне Ще повне плоду, і не спочиває Бездомна мати ще дітей родити.
1929
142
