Сторінка:Майк Йогансен. Поезії. (1933).djvu/133

Цю сторінку схвалено

Як тане трава,
Як тонісінька тінь стане,
Про весну вірні слова
Проспіває в повітрі склянім,
Від слів упаде голова
На плече тобою п'яне.

Райдужний рій. Рай.
Листки у нім, як пташата.
Неба синій і повний китай,
І де йому берег, не знати,
Не знати, де йому край,
Коли б не вечір. Він знає,
І дерева у ніч веде спати.

1929

132