Не слава,
Що, як орел у просторі
Над бором, порослими,
Снігом повитими плаває — Над верховинами давно минулих історій, не слава, що висне
З роззявлених кратерів,
Щоб народитись у світ
І, не родившись, умерти, — Проста пісня, Простіша від матері, Ще простіша від смерти. Десять літ. Літ.
II
Ведмідь
Десять літ важким кошлатим ілом
На землі подерті й полатані,
