Цю сторінку схвалено
У ліжку нидіє боєць,
Під подушкою скніє мавзер.
По закутках засіла й стереже
Повита павутинням павза.
Газет нездолана гора
Сухий сховала каламарик,
І блискавичного пера
Ще дотліває десь огарок
Та хворий штурман ще біля керма,
Зеленозора хвиля заливає двері,
На океан виноситься фреґат.
— Вперед! — печать на судовім папері.
— Не повернутись, не прийти назад,
У тихім танці заникає берег.
І велетенське снить світання рад,
І колосальним прокидається зусиллям.
Тремтить рука й хапається пера…
— І падає твереза й безсила.
У ліжку нидіє боєць,
Під подушкою скніє мавзер.
По закутках засіла й стереже
Повита павутинням павза.
116
