Синій між гір улився Таршанак У алтагир, де, як сокира-саксаган, Сталлю й саєтою без краю ліг лиман. О тепле море, о бажаний океан! І крила грайворін простерті склав, І в хвилі піняві в обійми смерті пав.
115
