Сторінка:Майк Йогансен. Поезії. (1933).djvu/113

Цю сторінку схвалено


Весело
 згадує він.
Вийшов з узлісся:
 слід!
— Перший скид!
 Знову слід... слід... слід.
— Другий скид!
 Знову слід... слід... слід.
— Сірий десь в снігу лежить!
Вийшов токар
 світ-заочі
І пішов
 у слід заячий.

112