Сторінка:Майк Йогансен. Поезії. (1933).djvu/105

ВЕСНА В ВАГОНІ

 

I

 Лежать, лежать сніги,

 пливуть ліси у крайню
 Раїну, де над вітром
 — дальня путь.

 І гаснуть голоси
 граків, і вечір витре
 З усесвіту історію снігів.

II

З яруги викотивсь багряний галаган

І цапки став над падлими полями.
 Подобень місяця. Туман
 Топив в затонах пам'ять. Рами
 Небес розчахли. Зорі забрели в ніги́ч
 у чорний чад,
І, звівши вгору темні руки, навзнаки, назад
 Упала ніч.

III

І все ж лежать, лежать сніги,

 Пливуть ліси у крайню

104