„Без козиря!“ „Сім пік!“ „Мої сім пік!“ „Сім треф!“ „Сім бубнів!“ „Мої сім бубнів!“ „Сім чирв!“ „Без козиря!“ „Мої без козиря!“ „Вісім пік!“ „Вісім треф!“ „Мої вісім треф!“ „Вісім бубнів!“ „Вісім чирв!“ „Мої вісім чирв!“ „Без козиря!“ „Дев'ять пік!“ „Мої дев'ять пік!“ „Дев'ять треф!“ „Дев'ять бубнів!“ „Мої дев'ять бубнів!..“
„А як Ґергебільська? спитав я через стіл уже до Серга, якого його інструктор у шубі і шапці теж уже одсунув від справ. Серго почав був щось говорити, але чотири суворі погляди змусили його замовкнути. „Дев'ять чирв“. Тут було не до Ґергебільської станції з її десятьма тисячами кіловат. Хтось зостався без трьох на дев'яти і записав гомеричну цифру ремізу. „Шість пік!“ „Шість треф!“ „Шість бубнів!“ „Мої шість бубнів!“ „Шість чирв!“ „Без козиря!“ „Мої без козиря!..“ „Пас!“
Цей „пас!“ був як вистріл з гармати. Хтось не витримав, злякався азарту. Три погляди, надзвичайно презирливі погляди скарали малодушного. Двоєкутній бій точився далі, уже між двома.
— „Сім пік!“
— „Мої сім пік!“
— „Сім треф!“
— „Мої сім треф!“
— „Сім бубнів!“
— „Мої сім бубнів!“
— „Сім чирв!“
— „Мої сім чирв!“
— „Сім без козиря!“
— „Мої сім без козиря!“
— „Вісім пік!“
— „Мої вісім пік!“
