Сторінка:Майк Йогансен. Оповідання про Майкла Паркера (збірка, Харків, 1931).djvu/35

Цю сторінку схвалено

заюшеного кров'ю Паркера. У трьох кроках від нього лежала берданка, на яку він удень нарізав болта.

Як уві сні Марк Кедлі підібрав берданку, узяв Паркера на руки й поніс у хату до Мусія. Його оточили напіводягнені хлопці — Паркер уже не дихав, шротовим стовпом йому розшматало горло.

Мовчки стояли дядьки в Мусієвій хаті, коли Марк складав товаришеве тіло на лаву. Він узяв у руки берданку.

„Brothers, — сказав він, — we shall avenge his death. We shall breakthem, as I break this here bloody rod!“

Він кинув берданку об коліно і зломив її надвоє.

— Правильно сказав омарканець, — потвердив Терешко. — Не дамо насміятися з чоловіка…

І як вовки вони кинулися в ніч.