Сторінка:Майк Йогансен. Кос Чагил на Ембі (1936).djvu/87

Цю сторінку схвалено

Команду вишикували лицем до бушприта у дві шеренги.

— Дивитись зюд-зюд-вест! — скомандував капітан.

— Єсть дивитись зюд-зюд-вест! — ладно відповіли матроси.

— Казати, що бачиш зюд-зюд-вест!

— Єсть казати, товаришу капітан! Буй!

Капітан спинив машину і почав давати радіосигнали, запитуючи про новий буй посеред фарватера. Зчинилася метушня. З берега капітанові передавали, шо він або п'яний, або осліп, або збожеволів, а капітан відповідав, що він ідіотських жартів терпіти не буде, а подасть скаргу у Наркомвод.

Єрохіну довелося екстрено визнавати свою провину, плисти до котла і качати з нього воду. Віддавши воду, котел полегшено зітхнув і дав відбуксирувати себе до острова.


XIII
Питво чубат. Рослина „шия“ і криниця. Порт Жила Коса. Дорога занурена в степ. Кричать гуси. Явлення ріки Емба. Буря на сухому місці. Ріка, що не впадає нікуди. „Книга Большому Чертежу“. Дерева, що спливуть угору.

Адаєць, не спиняючись, пролетів повз порт Ракушу і цим дуже розсердив старого інструментальника,