постити—говорити, або ходив—любив—роскріпостив—говорив, або ходить—плодить—водить і т. инш.
Але найлекший не є найкращим — дієслівна рима надає віршові такоі одноманітности, що вірші з переважно дієслівною римою викликають в читача почуття зануди, обридають дуже швидко і таким робом діскредитують поезію взагалі.
Я не хочу цим сказати, що дієслівна рима неможлива взагалі — при потребі (приміром малюючи щось однояке, настирливе, або стілізуючи вірша під народню творчість) кожен автор уживатиме і дієслівноі рими, але виключно при потребі в ній саме, а не через те, що таку риму найлекше знайти. Приклад стілізаціі:
„На горбочку стала
I так закликала“
В. Поліщук.
Приклад ужитку дієслівноі рими для ефекту одноманітности, повторення:
Ми дзвіночки
лісові дзвіночки
славим день
