Цю сторінку схвалено
Памнятаючи несмертельні слова Уайльда: ландшафт — це настрій, читач зрозуміє такий образ як наслідок певного настрою. В Шкурупія:
„Хтось чорний зжер гарячий блин“
„Вулиця“.
Настрій голодного, що вештався цілісінький день вулицею.
В Поліщука (Бунтарь):
А сонце
В огневу лемішку в небі колотило
наче в казані
Де яскраво передається рухлива для людського ока мішанина гарячих парусів сонця. В Хвильового рух сонця:
За сонцем несемося
Лише затихнуть десь його палкі пісні.
М. Хвильовий..
(Проміння — палкі пісні — сильний малюнок з переходом в звукову сферу). Світанок в Хвильового:
Підвівся день. Уперся небо
Зітхнув так соняшно на світ.
М. Хвильовий.
