Сторінка:Майк Йогансен. Елементарні закони версифікації (віршування). 1922.pdf/59

Цю сторінку схвалено

Брови соборів — це іх визерунки над вікнами, але без жадного пояснення, кождий хто має естетичне почуття, відчує насолоду від цього образу. Ще один міський образ:

Стоіть завод — не п'є, не ість
Аж цвіллю взявся знизу…

Не новий правда, але зтиснений в дві могутніх строчки в той час як хто витратив би цілого вірша на такий малюнок.

Є в Тичини і алегоріі — цеб то поширення одного образу на цілий твір. Алегорія дуже рідко може бути влучним засобом аби змалювати конкретно якусь тему — бо частини теми раз-у-раз не підходять під головний образ-алегорію і вона стає штучною, сухою вигадкою. Може нам доведеться говорити про це докладніше десь в иншому місці. Тут наведемо гарну алегорію-образ Тичини:

Укрийте мене, укрийте:
Я — ніч, стара,
Нездужаю.
Одвіку в снах
Мій чорний тлях.
Покладіть отут м'яти
Та хай тополя шелестить.