кретности — залежність ландштафту від настрою, іх тотожність навіть, що є одним з великих здобутків поезіі (Уайльд) виступає цілком виразно.
Ці здобутки до останнього часу лишаються невикористані в украінській поезіі. Олесь і його школа найбільше повторюють банальні образи західньоевропейськоі поезіі: квіти, гаі, соловейки, самітна сосна — є іх переважним репертуаром. В одному тілько творі Олесь піднявся над сучасною йому украінською літературою — це в епосі „що року“ саме в першій частині.
„Снігу ой снігу якого“
. . . . . . . . . . . . . . . .
Наче тут паслися гуси у ранці
Скублися тихо…
І пух свій роскидали білий
Далі сніг порівнюється з свиткою господарки і нарешті
. . . . . . . . Мірошник
Сіяв кріз хмари муку“
Ці образи своєю конкретністю і яскравістю лишаються одним з найцінніших скарбів украінськоі поезіі.
Одним з найсильніших художників образу був небіжчик Василь Чумак.
