Цю сторінку схвалено
і раптом ви бачите, що то не заєць, а соняшний зайчик як від свічада — і сповнює душу ніжною теплотою літнього світанку.
На певній стадіі людськоі думки частішим є порівнання людського з зовнішнім, з природою. Такі найбільше порівнання в піснях:
Ой що ж бо тай за ворон
Що по морю кракає
Ой що ж бо то тай за бурлака
Що всіх бурлак скликає.
Народна пісня.
Порівнання народних пісень недосяжно чарівні саме через те що вони одночасно дають ландштафт — оточення думці. В тій же пісні:
Рости, рости клен-древо
В гору високо
Поховали пана отамана
В сиру землю глибоко
(Клен — є і образом отамана і росте на його могилі.)
Так часто в Шевченка:
|
Сонце гріє, вітер віє
З поля на долину
Над водою гне з вербою
Червону калину
