М. ЙОГАНСЕН.
(ВІРШУВАННЯ).
Я хочу волі і освіти
I всіх рабів роскріпостить
Я хочу все і всіх любити
Я хочу істину творить
Такими віршами починається зшиток, що його принесено автором до Всевидату, аби видрукувати, один із величезноі купи зшитків, що лежать в губвидавництвах, в Літкомах і инших компетентних установах і протягом часу повертаються авторам з написом „не годиться.“ Дивуєшся стільки такого матеріялу накопичується в зазначених установах, але ще більше його лишається на руках у авторів, що може не наважуються понести своі твори на розгляд. Отже ця стаття присвячується тим авторам, що тремтячими руками несуть на суд видавництва своі часто кров'ю і слізьми писані вірші і дістають іх назад з убийчою поміткою „не годиться.“ Розгляньмо-но для прикладу наведений вірш. Каждому, хто хоч зрідка читав вірші, відразу впаде на
