Сторінка:Майк Йогансен. Елементарні закони версифікації (віршування). 1922.pdf/46

Цю сторінку схвалено
IV.
Образ.

Переходячи до образу і порівнання розгляньмо побіжно, які вони були в поезіі минулого, бо тут сучасна поезія відійшла надайльше від своіх предків.

По перше поезія минупого була небагата образами й порівнаннями: старий як дуб, дівча як тополя, зірки як очі, очі, як зірки  проміння сонця — стріли etc. Аби дати поняття про старовизну цих образів досить нагадати, що слово „зірка“ одного походження зі словом «зір» що «стріла» в німецькій мові звучало „Strala“ а це слово тепер значить «промінь». Ясно, що образне, художнє значіння таких виразів до того постерлося, що воні вже не справляють почуття малюнку лише звичайнісінького службового слова, отже вірш, таким образом буде тільки римованою, порізаною прозою. Зразок:

Мій рідний край ридав піснями
А я іх слухав, та мовчав
Блукав співочими гаями
Пісень веселих там шукав