Для звукописи раптово набігаючих хвиль вітру. Дуже тонку алитерацию маємо в Хилить — келихами де алітерують склади „хил“ і „лих“ що один з них так би мовити є вивернутою формою другою. (Ця форма алитераціі дуже часта в А. Чічерина) зверніть увагу ни ритм двох останніх рядків, що змальовуює переливи вітра по житах.
Переходячи до головного елементу поезіі, до того що власне є іі серцем і душею — до образу зачепімо мимохідь питання структури вірша — його будівлі — плану.
Як мені до сього часу доводилось закидати аматорам поезіі іхню невмілість, іхні банальні рими, іхні одноманітні розміри так зараз навпаки визнаю, що в логичній послідовности вони майже всі без винятку ведуть перед сучасним поетам. І це коштує ім дуже багатьох зусиль, сили зайвих рядків, сили вимучених і все ж таки банальних рим — словом це може найголовніша причина вбогого вигляду іх віршів. А в тім — оскільки така логичність потрібна?
„Як-то?“ чую я самовпевнене здивування молодих поетів
Так — скажу — я поетична правда — правла не логична а переважно психологична. Вірш — не наукова праця. Часи віршованоі аритме-
