Цю сторінку схвалено
„З“, „с“, „х“ малюють, як сипеться сніг.
„Віють вітри, віють буйні“
в, і, й (в звукові ю=йу) дають вражіння вітру, наголошені голосозвуки „і“ та „у“ надають рядкові характер сумного квиління.
„Ой що ж бо то тай за ворон
Що по морю кракає?“
„р“ малює кракання круку («крук» — слово споріднене зі звуком вороння).
Такий народній вираз як «шовкова трава» крім того що ховає в собі певний образ є одночасно звукописсю шелесту трави
(ш, в)
Обмежуюсь цими натяками. Звертаю при цій нагоді увагу читача на відомий йому може ще один засіб збільшення вражіння — це повторення слів, закінчень, звуків.
Вітер.
Птах, ріка, зелена вика
Ритми соняшника
День біжить дзвенить сміється
Перегулюється
Над житами йде з медали
Хилить келихами
День біжить дзвенить сміється
Перегулюється
П. Тичина.
