Цю сторінку схвалено
І рівна
Переливчаста
Мелодія смичка
Що зомліваючи ще тягне
Передостаннім
Голосом
благання.
Ціною перестановки слів „Передостаннім“ і „голосом“ можна осягнути хоч деякоі ритмичности, але подивіться, як слова розставлено автором.
І рівна переливчаста мелодія смичка,
що зомліваючи ще тягне голосом
передостаннім
Благання etc.
і ви переконаєтесь, що вони нічим не відріжняються від простісінькоі прози за винятком останньоі рими. Отже автор (В. Поліщук) зловживав прозаізмами — мало в якому віршові його іх нема і часто подибуємо іх там, де як раз тема вимагає якоісь навіть одноманітноі ритмичности. Цей самий автор иноді чудово використовує прозаізм, але загалом прозаізм став у нього „манєрою“, якоі він позбутися не в силах:
