ного розміру. Що то є вільний розмір і яке його завдання? Власне практично питання про вільний розмір остаточно не розвязане. (Див. ст. Савченка про Семенка в літ. Альманахові) це б то ніхто ще не дав таких зразків вільного розміру, які б зробилися так мовити класичними, зрозумілими кожному, словом немає ще цілком влучних прикладів, що могли б бути остаточними зразками — провідними дороговказами — є тільки ще шукання в цій сфері Поки що остаточною інстанцією в цій сфері є тільки особисте ритмичне почуття автора, яке він може розвинути студіюванням існуючих вже спроб дати вільний розмір. Найперший ступінь підходу до вільного розміру є уживати нерівних рядків. Вище було наведено приклада з Тичини („На майдані пил спадає“) для ілюстраціі сього. Нерівні рядки дають 1) змогу швидкувати замедлювати темп вірша 2) класти наголос на певні місця 3) уникати безглуздого „заповнення“ рядку будь якими словами, аби тільки „правильний рядок“, що раз у раз є в молодих поетів і є причиною того, що в іх творах більше „води“ аніж змісту. Инакше сказати нерівні рядки є могутнім засобом економіі думки.
|
І буде так — |
